Міжнародний день дитячої книги

                          

Щорічно 2 квітня відзначається Міжнародний день дитячої книги – свято, встановлене за рішенням профільної Міжнародної ради з питань дитячої книги.

Датою для святкування Міжнародного дня дитячої книги був обраний день народження Ганса Християна Андерсена, який став одним з найулюбленіших казкарем дітей багатьох поколінь.

На думку психолога Наталії Лесенко, на відміну від комп’ютера чи мобільного телефону, книги формують у дитини більш образне мислення, тому починати читати варто якомога раніше. Водночас експерт зауважує, що примушувати чи сварити дитину за відсутність інтересу до книг батькам не варто.

“Тут вагомим є власний приклад – вони можуть самі почитати дитині, а потім вже мінятися місцями. Навіть одне-два речення прочитати – це вже буде успіхом для дитини, якщо вона зовсім відмовляється читати. Це маленькі кроки, за якими можуть бути цілі сторінки, коли дитина цей смак відчує”, – зазначає психолог.

Міжнародний день дитячої книги ініційований Міжнародною радою дитячої книги у 1967 році.

ПОВІР У КАЗКУ

Повір у казку і усе здійсниться,

Що мріється уже які роки.

І принц чарівний на коні присниться,

Все буде добре казці завдяки.

А в рік Новий прийдуть нові надії,

То ж усміхнися сонечку вгорі.

Хто щастям долю обділити сміє?

Не дасть злетіти мріям до зорі?

Повір у казку. І живи щасливо,

Перетерпіти зможеш тільки ти,

Перебороти і створити диво,

І досягнути власної мети.

А як іще? Від кого поміч ждати?

Хто принесе тепло і радість в дім?

І хто казкові возведе палати,

Щоб ти жила, немов принцеса, в нім....

Таких нема й на горизонті нині,

А жити треба... Час бере своє.

Усі довкола добрі і гостинні,

Та щось фальшиве у стосунках є.

Що від чужих у цім житті чекати,

Коли свої, чужіші, як чужі?

І бідам всім не можна ради дати,

Здається на останнім рубежі

Стоїш уже і думаєш сьогодні,

Чи втонеш і не подадуть руки...

Ох, люди-люди, то ж на все ви годні...

І так було завжди, в усі віки.

То ж треба вибиратися зі скрути

І злу наперекір вперед іти.

В житті мирському треба сильним бути,

Щоб за собою й інших повести.

Повір у казку й зможеш подолати

Усі перипетії й дике зло.

В житті людині треба небагато,

Щоб сонечко надії зацвіло,

Й любов світила, як зоря казкова,

І не прийшла на землю цю війна...

Підтримка щоб була і щире слово.

Хоч ти поміж людей, але одна...

Повір у казку і усе здійсниться,

Все буде добре, як біда пройде.

А принц із білого коня спішиться

Й тебе за руку в казку поведе.

Повір у диво і повір у мрію.

Так тяжко-важко буде не завжди.

В житті ніколи не втрачай надію,

А з вірою у серденьку іди! (Н. Красоткіна)